Понедельник, 15 февраля 2021 13:57

Акцизні накладні з 1 липня 2019 року

Зміни в порядку оформлення акцизних накладних

Опубликовано в Статья

Відповідно до змін, що внесені Законом України від 23.11.2018 р. № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі – Закон № 2628), до операцій зі спиртом етиловим із 01.07.2019 застосовується додатковий податковий контроль.

Опубликовано в Статья

Підприємство (замовник), що займається оптовою торгівлею, замовило у ФОП (виконавець) відеоролик для реклами свого продукту на ТБ.
Згідно з укладеним договором після підписання акта виконаних робіт усі без обмеження виключні майнові авторські та суміжні права належать замовнику. Також відповідно до договору виконавець зобов'язується особисто та за власні кошти врегулювати будь-які претензії третіх осіб до замовника, якщо такі виникнуть у процесі використання відеоролика замовником.
Однак на прохання замовника виконавець не надав жодних документів, які вказували б на перехід абсолютно всіх майнових прав від акторів, які знімалися у відеоролику, до виконавця. Тож є імовірність існування спільних майнових прав на ролик у виконавця та акторів (інформації про те, що актори працюють у ФОП як на основному місці роботи, також немає). Крім того, після 3 років із дати виготовлення ролика замовник має сплачувати роялті акторам у разі продовження використання ролика за призначенням.
Як правильно відобразити витрати на виготовлення відеоролика для реклами свого продукту в податковому та бухгалтерському обліку: показати як НМА чи віднести до витрат на збут разом із витратами на трансляцію по ТБ?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Компания предоставляет услуги по сдаче в аренду собственного офисного здания нерезиденту с дипломатическим статусом. В себестоимость услуг включаются: зарплата коменданта, отчисления в соцстрах, амортизация здания, некоторые постоянные ежемесячные услуги сторонних организаций (пожарная сигнализация, охрана, техобслуживание газо- и электрооборудования - все приобретается с НДС). Согласно договору арендатор ежемесячно оплачивает арендную плату. Кроме того, арендатором дополнительно компенсируются расходы на электроэнергию, воду и газ конкретно по данному объекту. Суммы, выставленные поставщиками электроэнергии, газа и воды, должны быть компенсированы арендатором в том же размере. Как описанные операции отражаются в налоговом и бухгалтерском учете?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Предприятие планирует безвозмездно передать неприбыльной организации - Военно-гражданской администрации (орган госвласти) объекты основных средств. В настоящее время данные объекты основных средств классифицированы предприятием как объекты соцсферы, в связи с чем ранее на стоимость таких объектов в бухучете был начислен резерв обесценения и на текущую дату балансовая (остаточная) стоимость этих объектов (для целей бухучета) составляет 0 грн. Согласно п. 188.1 НКУ "база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції". Верно ли понимать, что при безвозмездной передаче неприбыльной организации основных средств с балансовой (остаточной) стоимостью 0 грн. у предприятия не возникает необходимости доначисления налоговых обязательств по НДС по п. 188.1 НКУ (в связи с превышением базы налогообложения над фактической ценой поставки), т.к. сумма ранее начисленного резерва не приравнивается к понятию "балансова (залишкова вартість)"?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Підприємство на дату річного балансу, тобто на 31.12.2016, дооцінило залишки с/г продукції до справедливої вартості, застосувавши середньозважені біржові ціни на зернові й олійні культури. Таким чином, на рахунку 2711 – залишки с/г продукції за фактичною собівартістю плюс дооцінка. Чи повинна ціна реалізації та база оподаткування ПДВ бути не нижче, ніж склалася на балансі підприємства (разом з дооцінкою чи тільки стосовно собівартості) у разі реалізації залишків продукції власного виробництва в поточному році

Опубликовано в Вопрос-ответ

Как правильно оформить операции по страхованию деятельности. Наше предприятие осуществляет ломбардную деятельность, т. е. выдает кредиты под залог имущества граждан. До сего момента залоговое имущество не страховалось. В связи с нестабильной ситуацией в регионе, хотим осуществить страхование залогового имущества. При этом, чтобы клиенты не несли дополнительных расходов, планируем осуществлять страхование за счет собственных средств. Как правильно оформить данную операцию? Каков возможен размер страховки (в денежном или % эквиваленте), от чего он зависит? На что обратить внимание? Какие проводки в данном случае уместно задействовать? Будут ли расходы на страхование уменьшать прибыль предприятия?

Опубликовано в Статья

Які наслідки виникають у бухгалтерському та податковому обліку в разі здійснення операцій із купівлі товару комітентом-нерезидентом через комісіонера-резидента України в резидента?

Опубликовано в Статья

Підприємство за рішенням засновника виплачує дивіденди засновнику, які спрямовує на збільшення статутного капіталу підприємства. Через деякий час підприємство повертає якусь частку статутного фонду засновнику (у грошовому вигляді). Які виникають податкові наслідки? Як документально оформити та відобразити у звітності таку операцію?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Юрлицо – неплательщик НДС приняло решение о ликвидации основных средств, будучи плательщиком единого налога. Фактически объекты были ликвидированы после перехода предприятия на общую систему и регистрации плательщиком НДС. Каковы налоговые последствия?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Предприятием приобретен автомобиль. Им пользуется директор и в личных, и в хозяйственных целях. Какие налоговые последствия таких поездок и как правильно вести учет на предприятии, если пользуется он им и на выходных?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Чи є якісь відмінності в обліку й оподаткуванні під час надання послуг добровільного медичного страхування працівника та непрацівника підприємства за рахунок коштів підприємства? Наприклад, якщо людина вже звільнилася, але підприємство продовжує оплачувати її медичне страхування, при цьому сплачує ПДФО з додаткового блага з підвищуючим коефіцієнтом, ВЗ і відображає у формі N 1ДФ

Опубликовано в Вопрос-ответ

Єдиним засновником підприємства є юридична особа (нерезидент). Керівним органом засновника є Президент адміністративної ради. Засновник підприємства прийняв рішення про те, що всі витрати у зв'язку з відрядженнями до підприємства Президента адміністративної ради для надання консультацій і здійснення контролю у зв'язку з діяльністю підприємства буде нести підприємство, що оформлено відповідним рішенням засновника. Чи є Президент адміністративної ради, який є членом керівного органу єдиного засновника підприємства, членом керівного органу підприємства в розумінні п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу України?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Компанія має договір поставки (імпорт товару з відстроченням платежу) з такими умовами. Ціна за Товар встановлюється у гривні. Рахунки виставляються Постачальником у гривні, одночасно з відвантаженням Товару і негайно відправляються Покупцеві факсом або електронною поштою. Оплата проводиться на зазначений у рахунку банківський рахунок Постачальника. Валютою платежу за цим Договором Сторони домовились обрати Євро. Курс перерахунку валюти зобов'язання - гривні - у валюту платежу - Євро - визначається за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату здійснення Покупцем платежу Постачальнику. При конвертації грн в Євро різниці на рах. 632 при перерахунку грн в євро, наприклад: гривня - 5513,96 - це євро - 190,106954 (5513,96/курс на дату покупки 29,004515000). При купівлі валюти банком сума євро, округлена за законами арифметики, 190,11 євро x 29,004515000, курс на дату купівлі = 5 514,05 грн, різниця - 0,09 грн. Чи можливо відносити такі суми на доходи/витрати підприємства?

Опубликовано в Вопрос-ответ

Підприємство "А" (платник податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ) має зобов'язання на сплату послуг з просування товару перед підприємством "Б" (платник податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ). Водночас підприємство "Б"; має зобов'язання перед підприємством "А" за реалізований товар. Чи можна у такій ситуації провести взаєморозрахунок шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та яким чином відобразити його в обліку?

Опубликовано в Вопрос-ответ
Страница 1 из 14