Дійсно, відповідно до пп. 165.1.18 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Такий висновок зробила ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 11.07.2017 р. № 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК.
Слід відзначити, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України внесення змін до статуту ТОВ, зміна розміру його статутного капіталу належить до виключної компетенції загальних зборів учасників такого товариства.
Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Статтею 16 Закону України "Про господарські товариства" також установлено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Зменшення статутного (складеного) капіталу за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.
Тобто, якщо товариство вирішило зменшити розмір статутного капіталу в добровільному порядку, така процедура повинна бути проведена й документально оформлена відповідно до умов, передбачених у статуті товариства.
Якщо вартість чистих активів вища за розмір статутного капіталу, то учасник має право на частку у власному капіталі товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі. Підставою для відображення в обліку зменшення розміру статутного капіталу є статут у новій редакції (після держреєстрації). Зменшення статутного капіталу у випадку, пов'язаному з поверненням частини внесків учаснику, відображають проводкою: Дт 40 "Статутний капітал" Кт 672 "Розрахунки з учасниками за іншими виплатами".
Документальне оформлення може бути забезпечено протоколами й бухгалтерською довідкою.
У разі збільшення та подальшого зменшення зареєстрованого статутного капіталу бухгалтерський прибуток не виникає, у податковому обліку з податку на прибуток не відображається.
Згідно з пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами). До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку зі складу засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Вважаємо, що ця норма ПКУ застосовується також у випадку, якщо учасник не виходить зі складу товариства, а отримує частку в разі зменшення статутного капіталу.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно (пп. 170.2.1 ПКУ). Звітним періодом для цілей оподаткування інвестиційного прибутку є календарний рік.
Товариство, виплачуючи засновнику його частку у статутному фонді, не нараховує й не сплачує до бюджету ПДФО та ВЗ. Водночас воно зобов'язане відобразити суму цього доходу у формі № 1ДФ у розділі I з ознакою доходу "112", у розділі II у рядку "Військовий збір" у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.
При цьому оподаткуванню у фізичної особи підлягає лише інвестиційний дохід, який розраховується як позитивна різниця між сумою грошових коштів, яку учасник отримує в разі виходу, та вартістю майнового внеску учасника згідно зі статутними документами підприємства.