Відповідно до п. 291.4 ПКУ до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До третьої групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. Платники єдиного податку третьої групи можуть надавати послуги будь-якому замовнику.
Обмеження щодо видів діяльності для всіх платників податку першої-третьої груп наведені у п. 291.5 ПКУ.
Так, згідно з пп. 291.5.5 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, тобто якщо 25 % або більше статутного капіталу належить юридичним особам, які є платниками податків на загальній системі.
Як бачимо, обмежень щодо наведених у запитанні моментів ПКУ не містить.
Таким чином, ФОП на єдиному податку третьої групи може надавати послуги ТОВ, учасником якого (34 %) є його дружина. В даному випадку факт «пов'язаності» та спрощена система оподаткування ФОП не впливає на порядок оподаткування ТОВ, коригування об'єкта оподаткування ТОВ, що передбачені п. 134.1 ПКУ і перелічені у ст. 138-141 ПКУ, не потрібні.