За загальними правилами нарахування та сплати будь-якого податку в обов'язковому порядку визначається об'єкт та база оподаткування. Тому визначимось з цими питаннями щодо військового збору, а потім розглянемо окремі виплати.
Підпунктом 1.2 п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з пп. 1.4 п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту. Вказаною статтею ПКУ визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО, але база оподаткування ПДФО визначається у ст. 164 ПКУ, тому ми не бачимо причин вважати, що база оподаткування військовим збором визначається так само, як і база оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Тобто базу оподаткування військовим збором слід визначати як суму доходів, що складають об'єкт оподаткування цим збором.
При цьому не можемо не враховувати, що для цілей р. IV ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПКУ). Структура заробітної плати наведена у ст. 2 Закону України «Про оплату праці».
На нашу думку, при визначенні об'єкта оподаткування військовим збором перш за все має значення приналежність окремих виплат до фонду оплати праці згідно з розділом 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Це стосується також виплат за цивільно-правовими договорами, але слід звернути увагу на те, що до фонду оплати праці, відповідно до п. 2.1.8 Інструкції № 5, відноситься оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності). У листі від 15.09.2014 р. № 4551/7/99-99-17-02-01-17 ДФСУ зазначила, що оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду та/або договором про надання послуг, виконання робіт та/або надання послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання-передачі), на підставі яких провадиться їх оплата.
Крім того, проблема виникає у зв'язку з наявністю у переліку, наведеному в пп. 1.2 п. 161 підр. 10 р. XX ПКУ, інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами, що дає податківцям можливість вільно трактувати вказані норми. При цьому у п. 2.3 Інструкції № 5 наведено інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер (п. 2.3.2), а у розділі 3 Інструкції № 5 наведено виплати, що не належать до фонду оплати праці.
При вивченні наявних на сьогодні консультацій у Базі знань не вбачається будь-якого системного підходу до визначення об'єкта і бази оподаткування військовим збором та, можливо, податківці вважають, що будь-яка виплата працівнику в період трудових з ним відносин має бути включена до об'єкта оподаткування. Але ж слід відрізняти виплати та винагороди, що за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»), та інші виплати, які роботодавець має виплачувати згідно із законодавством.
Виходячи з наведеного тепер розглянемо порядок оподаткування військовим збором компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту.
Використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту може відбуватися як на підставі договору оренди такого інструменту і транспорту, так і без договору.
Якщо використання відбувається без договору, то, на нашу думку, керуючись Інструкцією № 5, згідно з п. 3.22 якої така виплата, як компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту, не включається до фонду оплати праці. Тому вважаємо, що суми компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Однак слід мати на увазі, що в Базі знань розміщена консультація з питання оподаткування військовим збором компенсації вартості пального та ремонту автомобіля, що виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання при виконанні службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді суб'єкта господарювання. Податкові органи вважають, що такі виплати підлягають оподаткуванню військовим збором.
У випадку, коли інструмент і транспорт перебуває в оренді у суб'єкта господарювання, суми компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту, на нашу думку, також не підлягають оподаткуванню військовим збором.
Так, для цілей оподаткування військовим збором факт оплати в межах цивільно-правового договору (договору підряду/договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування. Відносини за договором оренди регулюються окремою главою 58 ЦКУ і це окремий вид правовідносин, який не має ознак відносин, які виникають за договором підряду або договором про надання послуг. Тому, оскільки предмет договору інший, у разі коли компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і особистого транспорту виплачується за договором оренди, об'єкт оподаткування військовим збором не виникає. Цього разу податкові органи у своїх консультаціях також вказують на те, що виплати за договором оренди не оподатковуються військовим збором.
Також виходячи з наведеного пропонуємо розглянути порядок оподаткування військовим збором таких окремих виплат:
• витрати на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім зазначеної у пп. 2.1.3 Інструкції № 5, за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання
• витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, за договором між підприємством та навчальним закладом в сумі, що не перевищує граничної величини доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на ПСП на кожен повний або неповний місяць такого навчання та понад зазначену суму
• витрати на оплату навчання у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів