Термін "корпоративний спеціальний платіжний засіб" визначено в Положенні про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженому постановою правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705 (далі - Положення № 705). Користувачем електронного платіжного засобу (далі - користувач) може бути юридична або фізична особа. Емітент має право надавати фізичним особам, які не здійснюють підприємницької діяльності, особисті електронні платіжні засоби, а суб'єктам господарювання - корпоративні електронні платіжні засоби (п. 2 розд. II Положення № 705).
Ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2346-III (далі - Закон № 2346) визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів із відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Своєю сергою, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Слід зауважити, що в подальшому термін "держатель електронного платіжного засобу" в тексті Закону № 2346 не використовується.
Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснювати з використанням спеціальних платіжних засобів, визначено Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (далі - Інструкція № 492). Пунктом 8.3 Інструкції № 492 встановлено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Отже, нормами чинного законодавства не заборонено операції з одержання готівки з корпоративної картки для виробничих (господарських) потреб. Такі операції тотожні видачі готівки з каси підприємства на вищевказані цілі, тобто аналогічні видачі коштів під звіт.
Операції за допомогою корпоративної картки мають виконувати з оформленням документів (сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата тощо), що складаються за місцем проведення операції в кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем. З моменту (дати) отримання готівки з корпоративної картки кошти вважаються отриманими під звіт.
Згідно з п. 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637), фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства Звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки та порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
Строки, протягом яких підзвітна особа після завершення відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням або за рахунок роботодавця, що видав кошти під звіт, зобов'язана заповнити та надати Звіт, установлено пп. 170.9.2 та 170.9.3 ПКУ.
З метою здійснення контролю за дотриманням термінів звітування довірених осіб щодо використання коштів, отриманих із корпоративної картки, радимо користуватись даними виписок за картковим рахунком, який відкривають у банківській установі в момент емісії такої картки.
Слід також зауважити, що відповідно до п. 2.3 Положення № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводять через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
На сьогодні граничну суму розрахунків готівкою встановлено постановою Правління НБУ "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013 р. № 210. Пунктом 1 цієї постанови гранична сума розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня встановлена в розмірі 50000 гривень.
Отже, підприємство має право на отримання готівки з корпоративної картки для здійснення позики фізичній особі. При цьому необхідно враховувати встановлені обмеження на розрахунки готівкою. Крім того, довірена особа підприємства у встановлені терміни повинна подати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Для цілей оподаткування ПДФО рекомендуємо використовувати термінологію, яку передбачено п. 165.1.31 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не входить основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримує платник податку.