Згідно з п. 102.1 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
На нашу думку, саме тому, що податковий орган не має прав перевірити документи, згідно з якими сформовано кредит у 2008 році, він стверджує, що суми такого податкового кредиту мають бути списаними.
Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань для вказаного випадку теж не спрацьовує, тому що відповідно до пп. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбачені ст. 43 ПКУ. Відповідно до п. 43.3 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як бачимо, ніякої заяви щодо збереження права платника податку на задекларований податковий кредит Кодекс не передбачає.
Норми ст. 198 ПКУ також не містять ніяких обмежень щодо права на задекларований згідно з отриманими податковими накладними податковий кредит.
Також з аналізу нижченаведених консультацій ДПСУ в «Єдиній базі податкових знань» відповіді на дане питання не вбачається.
|
Чи відображається у податковій декларації з ПДВ залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та є неоплачений, до повного його погашення, у разі якщо із дати його виникнення минуло 1095 днів? |
|
У разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 р. V ПКУ, а тому право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє. |
На нашу думку, цей висновок зроблено податковим органом самостійно без урахування норм ПКУ.
|
Чи може платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів? |
|
У разі якщо платником податку самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення і даний факт не було виявлено органом державної податкової служби, то оскільки з дня виникнення права на декларування бюджетного відшкодування минуло понад 1095 днів, платник податку втрачає право на таке декларування. |
В основі цього висновку, на наш погляд, лежать норми ст. 102 ПКУ.
Вважаємо, що норми ПКУ не містять ніяких обмежень щодо права платника податку на використання задекларованих сум податкового кредиту, які враховуються в рядку 24 декларації. Тобто у складі податкового кредиту наступних податкових періодів така сума має враховуватись незалежно від дати утворення такого податкового кредиту.