Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» (далі – Постанова № 490) підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.
Таким чином, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок працівникам, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, тобто службові поїздки вказаних працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі з встановленням переліку відповідних посад та професій та розміру вказаних надбавок.
Оскільки в поставленому запитанні йдеться саме про надбавки, то слід розуміти, що підприємство визначилося з цим питанням та класифікувало їх саме як надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, а не як витрати на відрядження.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі – Закон № 889).
Частиною третьою п. 1.1 ст. 1 Закону № 889 встановлено, що для цілей вищевказаного Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Враховуючи вищенаведене, з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, включаються до складу заробітної плати й оподатковуються в її складі відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону, тобто 15 %.
Оподаткування ПДФО таких надбавок ДПАУ підтвердила й у своєму листі від 29.04.2010 р. № 4173/6/17-0716, № 8555/7/17-0717, зазначаючи наступне:
|
«пунктом 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено кінцевий перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню. Надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний характер), у вказаному переліку не зазначені». |
Складніше з питанням про нарахування соцвнесків на вищевказані надбавки.
Відповідно до п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкції № 5) не належать до фонду оплати праці надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством.
Отже, можна зробити висновок, що такі виплати не включаються до бази нарахування внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
Даний висновок підтверджується і листом ПФУ від 02.04.2004 р. № 3196/04, де йдеться про ненарахування та несплату внесків до ПФУ з надбавок, які не входять до ФОП у розмірах, визначених чинним законодавством.
Документом, яким визначено розміри надбавок за роз'їзний характер роботи, є вищезгадана Постанова № 490, якою визначено:
|
«Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України». |
У разі коли робота працівників постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний характер за межами України, граничні розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати 80 відсотків граничних норм добових витрат, установлених для відряджень за кордон Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, якщо розмір надбавок не перевищує граничний розмір, встановлений Постановою № 490, то така надбавка згідно з п. 3.16 Інструкції № 5 не включається до ФОП та не оподатковується соцфондами.
Коли розмір надбавок, встановлений самим підприємством, перевищує граничний розмір, встановлений Постановою № 490, то така надбавка, на нашу думку, включається до ФОП та оподатковується соцфондами у законодавчо встановлених розмірах.