Згідно з п. 7 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу. Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21). Грошові кошти на поточному рахунку є монетарною статтею.
Але згідно з п. 2 П(С)БО 21 норми цього Положення бюджетними установами не застосовуються.
Підпунктом 133.4.6 ПКУ передбачено, що до неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
Відповідно до пп. 133.4.2 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. З першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток (пп. 133.4.3 ПКУ).
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей, інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, штрафних санкцій та пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 ПКУ).
Для з'ясування питання щодо порядку оподаткування доходів у вигляді курсових різниць міськрадою, що є неприбутковою організацією відповідно до норм п. 133.4 ПКУ, слід зауважити наступне.
Згідно із ст. 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Отримані у встановленому порядку бюджетними установами кошти як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (власні надходження бюджетних установ) належать до доходів бюджету і використовуються бюджетними установами на цілі, визначені ст. 13 Бюджетного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 13 БКУ бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. При цьому складовими частинами спеціального фонду бюджету є:
1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;
2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);
4) фінансування спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
До підгрупи 1 другої групи відносяться благодійні внески, гранти та дарунки.
Власні надходження бюджетних установ за рахунок надходжень підгрупи 1 другої групи використовуються (з урахуванням ч. 9 ст. 51 БКУ) на організацію основної діяльності бюджетних установ.
Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог ч. 2 ст. 57 БКУ), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
Що стосується оподаткування (відображення у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженому наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85), то у листі від 07.09.2015 р. № 19062/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ на прикладі благодійної організації дає узагальнююче роз'яснення: внесені до Реєстру благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
Враховуючи викладене, дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді додатного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об'єктом оподаткування з податку на прибуток.
Тобто не йдеться про фактичне використання таких доходів, а важлива тільки мета надходжень, і це справедливо, адже незрозуміло, як фізично можна використати гривневі кошти, що визначені як додатна курсова різниця від перерахунку залишку невикористаних коштів на валютному рахунку, отриманих за грантовим контрактом.
Зауважимо, що у цьому ж листі стосовно норм ПКУ в редакції до 01.01.2015 р. ДФСУ визначає наступне.
Дохід неприбуткової організації (установи), отриманий у вигляді додатного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходів, звільнених від оподаткування, що зазначені у п. 157.3 ПКУ, у звітних періодах до 1 січня 2015 року не вважався об'єктом оподаткування податком на прибуток.
У разі якщо неприбуткова організація здійснювала інші операції, які підлягали оподаткуванню відповідно до п. 157.11 ПКУ, додатне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходів від таких операцій, враховувалось при визначенні об'єкта оподаткування.
Таким чином, якщо міськрада отримала кошти гранту, що входять до складу власних надходжень бюджетної установи, дохід, отриманий у вигляді додатного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, не є об'єктом оподаткування з податку на прибуток.