Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
ЦКУ передбачає можливість здійснення як заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) (ст. 512-519 ЦКУ), так і заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) (ст. 520-523 ЦКУ). Крім того, законодавство передбачає можливість здійснення заліку зустрічних вимог за певних умов (ст. 601 ЦКУ). При цьому вимоги сторін повинні бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких настав, або такими, що можуть бути пред’явленими до виконання.
Статтею 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України здійснює контроль за експортними та імпортними операціями. Пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 (далі — Інструкція № 136), визначено, що експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:
- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні;
- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Слід відзначити, що Інструкція № 136 передбачає, що підставою для зняття операції з валютного контролю може бути лише зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги та переведення боргу як підстави для зняття операції з валютного контролю не передбачені.
Також слід відзначити, що на цей час в Україні діє постанова правління НБУ “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України” від 03.09.2015 р. № 581 (далі — Постанова № 581), згідно з якою розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Крім того, відповідно до п. 4 цієї постанови, уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
- в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора / російських рублях (незалежно від суми операції);
- в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 доларів США).
Таким чином, застосування у зовнішньоекономічних договорах договорів про відступлення права вимоги, переведення боргу та припинення зобов'язань зарахуванням не допускається.
Що стосується питань податкового та митного законодавства для підприємств України, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, вони регулюються податковим та Митним кодексами України, а для підприємств, які ведуть діяльність в Криму, також Законом України “Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” від 12.08.2014 р. № 1636-VII.
На підставі вищенаведеного можна зробити висновок, що підприємство Б повинно перерахувати валютні кошті підприємству А за отриманий товар з урахуванням строків, передбачених Постановою № 581, а підприємство А після обов’язкового продажу 75% валюти, повинно буде знов купити валюту для перерахування її підприємству С (повернення коштів у зв'язку з порушенням умов договору). Слід відмітити, що так звана блокада Криму, на жаль, не визнана законодавчо, тому отримання підтверджень про форс-мажорні обставини для підприємства А буде практично неможливим.
В цілях оподаткування розрахункові операції не мають наслідків, окрім відображення операцій з купівлі-продажу валюти.
Таким чином, підприємство Б повинно перерахувати валютні кошті підприємству А за отриманий товар з урахуванням строків, передбачених законодавством, а підприємство А після обов’язкового продажу 75% валюти, повинно буде знов купити валюту для перерахування її підприємству С (повернення коштів у зв'язку з порушенням умов договору). В цілях оподаткування розрахункові операції не мають наслідків, окрім відображення операцій з купівлі-продажу валюти.