Відповідно до ст. 1 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. № 959-XII (далі - Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Згідно зі ст. 4 Закону № 959 до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам (ч. 1 ст. 14 Закону № 959).
При цьому ст. 7 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р. № 15-93 установлено, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Зазначені операції не передбачають отримання ліцензій НБУ.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. № 93/96-ВР іноземні інвестори - субэєкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, у тому числі фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності.
У разі придбання нерезидентом корпоративних прав українського підприємства має місце іноземна інвестиція.
Здійснення іноземних інвестицій в Україну в грошовій формі визначає Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 280 (далі - Положення № 280).
Згідно з п. 2.1 Положення № 280 є такі варіанти розрахунків іноземного інвестора в разі придбання об'єктів інвестування в Україні:
- відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
- перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону;
- здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунка та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції;
- перераховувати з власного інвестиційного рахунка кошти в гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента, інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора або кореспондентський рахунок іноземного центрального банку;
- перераховувати кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та гривні з власного поточного рахунка фізичної особи - нерезидента в уповноваженому банку на її інвестиційний рахунок;
- перераховувати з власного інвестиційного рахунка кошти в гривнях на відкритий в уповноваженому банку рахунок міжнародної фінансової організації, яка має дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій на території України, для інвестування коштів у ці облігації.
Таким чином, іноземний інвестор може розрахуватися з резидентом України за об'єкти інвестування шляхом перерахування коштів в іноземній валюті з-за кордону на валютний рахунок резидента України в українському банку.
Слід зазначити, що вимога щодо обов'язкового продажу валютних надходжень не застосовується до надходжень іноземної валюти для цілей здійснення іноземних інвестицій в Україну (п. 2 постанови Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 р. № 410).