ФЛП: Услуги заправки и торговый патент

Четверг, 01 октября 2009
Просмотров: 15709
Будьте внимательны: в законодательство могли быть внесены изменения! В этой статье приведены ссылки на законодательство, актуальное на февраль 2009 г.

Суб'єкт підприємницької діяльності надає послуги із заправлення газом автомобільного транспорту та забезпечення населення скрапленим газом у балонах. Скільки торгових патентів повинен придбати такий підприємець, чи потрібно йому додатково придбавати пільговий патент?

Як передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі – Закон про патентування), патентуванню підлягає торговельна діяльність, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю розуміють роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону про патентування пункти продажу товарів – це, зокрема, «стаціонарні, малогабаритні та пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом».

Частиною 6 ст. 3 Закону про патентування передбачено, що пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як, зокрема, вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню.

Держпідприємництва у листі від 03.10.2008 р. № 8461 зауважив, що суб'єкт господарювання може придбати звичайний або пільговий торговий патент залежно від умов торгівлі та від того, чим саме він торгує. Порядок приймання, зберігання, роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу (далі – газ) для побутових потреб населення та інших споживачів встановлений Правилами роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затвердженими постановою КМУ від 20.11.2003 р. № 1790 (далі – Правила). Вони  поширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності України, які отримали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохоронпраці на цей вид діяльності та торговий патент для роздрібної торгівлі. Правилами встановлено, що роздрібна торгівля та надання послуг з постачання газу здійснюються через мережу газонаповнювальних станцій та пунктів, проміжних складів балонів та спеціалізовані магазини з продажу газу.

Газонаповнювальна станція – станція, призначена для приймання, зберігання, наповнення та відпуску газу споживачам в автоцистернах та побутових балонах, заправки газобалонних автомобілів, ремонту та повторного огляду балонів. Газонаповнювальний пункт пункт, призначений для приймання, зберігання, наповнення та відпуску газу споживачам у побутових балонах. Проміжний склад балонів – склад, призначений для приймання, зберігання та відпуску газу споживачам у побутових балонах.

Тобто роздрібна торгівля скрапленим газом може здійснюватися в різних пунктах продажу. Про це також свідчать інші вимоги, встановлені п. 22–25 Правил:

«22. Газ у балонах відпускається споживачам, які мають зареєстровані в установленому порядку газобалонні установки, у балонах ємністю 27 та 50 літрів.

Починаючи з 1 січня 2005 р., балони доставляються до споживача опломбованими продавцем...

23. Водій спеціалізованого транспортного засобу, що перевозить газ, повинен мати транспортно-супровідні та інші документи згідно з вимогами Правил дорожнього руху та нормативно-правових актів, що регламентують перевезення небезпечних вантажів територією України.

24. Працівники пункту реалізації газу після виконання робіт із заміни балона та технічного обслуговування індивідуальної газобалонної установки роблять в абонентній книжці споживача відмітку про виконані роботи із зазначенням дати та номера встановленого балона, проводять інструктаж абонента, після чого здійснюють з покупцем розрахунок за доставлений газ та видають накладну і розрахунковий документ. Виконання зазначених робіт підтверджується підписом споживача у реєстрі заміни балонів.

25. Забороняється продаж газу для побутових потреб населення безпосередньо з автомобільних цистерн для перевезення газу, автомобільних газозаправних станцій, автомобільних газозаправних пунктів та паливної системи автотранспортних засобів, переведених на скраплений газ, а також поза пунктами реалізації газу». 

 

У випадку, що розглядається, йдеться саме про реалізацію скрапленого газу в різних пунктах продажу. Тому підприємцю потрібно придбати два торгові патенти: для торгівлі скрапленим газом через стаціонарні, малогабаритні та пересувні автозаправні станції та заправні пункти – загальний платний торговий патент, а для продажу газу у балонах  населенню – пільговий торговий патент. 

У разі придбання пільгового торгового патенту, передбаченого ч. 6 ст. 3 Закону про патентування, суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту. За здійснення діяльності без отримання пільгового торгового патенту накладається штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту (ст. 8 Закону про патентування).

Аналогічні роp'яснення містяться в листах ДПАУ від 25.12.98 р. № 15486/10/15-1317, від 04.07.2006 р. № 7490/5/15-0416, а також у консультації начальника відділу патентування ДПА у м. Києві Олександра Головіна.

Ольга Буркун, Людмила Сафонова
Оцените статью, пожалуйста:

Добавить комментарий