Дійсно, частиною 2 ст. 18 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII (далі – Закон про госптовариства) передбачено, що:
«Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки». |
Відповідно до п. 4 ст. 146 ЦКУ порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальність (далі – ТОВ) встановлюється статутом товариства і законом. А пунктом 5 ст. 146 ЦКУ передбачено, що публічна звітність ТОВ про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-XII проведення аудиту є обов'язковим для:
«1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету; |
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників; |
3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. |
Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України». |
Як бачимо, саме частиною 2 ст. 18 Закону про госптовариства передбачений обов'язковий аудит річної фінансової звітності ТОВ, тобто це і є іншим випадком. Але цим Законом не встановлено, кому належить подавати аудиторський висновок. Аудиторський висновок у цьому випадку потрібно подавати лише засновникам (власникам) ТОВ для аналізу фінансового стану підприємства.
Зауважимо, що це стосується всіх ТОВ, крім тих, які займаються діяльністю, що передбачає проведення обов'язкового аудиту, наприклад, котрі є емітентами облігацій або професійними учасниками ринку цінних паперів. У цьому випадку проведення аудиту для них є обов'язковим.
Слід також звернути увагу на роз'яснення, надані Держкомпідприємництва у листі від 26.03.2008 р. № 2575, щодо питання про необхідність подання аудиторського висновку разом з фінансовою звітністю. Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV фінансова звітність подається державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи (баланс і звіт про фінансові результати). Перелік необхідних для цього документів не включає такого офіційного документа, як аудиторський висновок. Тобто державному реєстратору аудиторський висновок не подається. Відповідно, у державного реєстратора немає підстав вимагати ані подання аудиторського висновку, який підтверджував би достовірність та повноту річного балансу і звіту про фінансові результати, що надаються юридичною особою, ані зазначення відомостей щодо наявності такого висновку.
Відповідальність за непідтвердження річної фінансової звітності ТОВ раніше була встановлена п. 7 та 10 ст. 11 старої редакції Закону «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII у розмірі 10 % від податку на прибуток та адмінштраф в розмірі 10-15 мінімальних розмірів заробітної плати.
На сьогодні цю норму скасовано, тому жодного покарання за це законодавством не передбачено. Крім того, як згадувалося вище, не всім ТОВ потрібно підтверджувати свою річну фінансову звітність за допомогою аудиторського висновку та звітувати про його наявність.
Штрафні санкції за порушення надання аудиторських висновків передбачені ст. 1631 КпАП, а саме:
«Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». |