Постановою КМУ “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889” від 13.03.2013 року № 161 внесено зміни до Постанови КМУ “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” від 22.09.2010 р. № 889, згідно з п. 2 якої граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання п. 4 Постанови КМУ “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” від 31 січня 2015 р. № 24 про порядок та умови виплати винагород розроблено Наказ Миноборони України “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій” від 02.02.2015 р. № 49, згідно з п. 4 розд. 1 якого, виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади.
Пунктом 5 Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженими Постановою КМУ від 17.09.2014 р. № 460 визначено, що виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.
Таким чином, вищевказані виплати здійснюються Міністерством оборони у межах фонду їх грошового забезпечення. Підприємство виплачувати такі виплати не зобов'язано, механізм компенсації їх з держбюджету не передбачено. За отриманнях цих виплат працівник має звертатися до військкоматів.
Статтею 772 КзпП та ст. 162 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР встановлено, що учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Пунктом 19 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-XII військовослужбовці, які брали безпосередню участь в АТО, віднесені до категорій учасників бойових дій. Законом також передбачено, що Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь а АТО, категорії таких осіб та терміни їх участі визначає Кабінет Міністрів України.
Таким чином, працівник, який має посвідчення учасника бойових дій, має право на додаткову відпустку строком 14 календарних днів. Оплата такої відпустки здійснюється за рахунок підприємства. Додаткові грошові винагороди військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, виплачуються Міністерством оборони у межах фонду їх грошового забезпечення. Виплата додаткової відпустки учаснику бойових дій здійснюється за рахунок підприємства.