Відповідно до п. 209.1 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 Кодексу (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 209.2 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 11 (далі – Порядок № 11), на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені ст. 203 ПКУ, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Згідно з п. 4 Порядку № 11 сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року – перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
Тобто у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
До виробничих факторів, згідно з пп. 209.15.1 ПКУ, належать:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції;
б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:
сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);
зберігання сільськогосподарської продукції;
вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);
отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);
знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;
експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;
розділ м'яса для товарної кондиції.
Відповідно до п. 30.8 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність згідно із законодавством. Тобто п. 209.2 ПКУ та Порядком № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки.
На нашу думку, сільськогосподарське підприємство – суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів будь-якого виду, перелічених у пп. 209.15.1 ПКУ, а також за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей, прямо пов'язаних з виробництвом та реалізацією сільськогосподарської продукції, – спрямування коштів з окремого рахунку на оплату послуг перевізників, погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення), на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, а також на виплату орендної плати за землі, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції.
Щодо спрямування коштів з окремого рахунку на сплату податків, то до 29.07.2015 р. в базі «ЗІР» була чинною відповідь податківців такого змісту: спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов'язаннями сільськогосподарського підприємства – суб'єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.