Платник податків, у якого при документальній перевірці було виявлено заниження суми податкових зобов'язань, задекларованих ним у поданих податкових деклараціях, повинен сплати штраф згідно з пп. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181, яким встановлено:
|
«У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули». |
Відповідно до Закону № 2181 з метою забезпечення прав платників податків та роботи податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до порушників у межах чинного законодавства, встановлення єдиного порядку застосування норм цього Закону була розроблена Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.03.2001 р. № 110.
Згідно з пп. 6.1.3 цієї Інструкції розрахунок періоду та максимального і мінімального розміру штрафних санкцій потребує визначення таких показників:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) обчислюється максимальний та мінімальний розмір штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється з фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не нижче мінімального розміру.
З метою практичного застосування наведеної норми періодом, на який припадає недоплата, вважається період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.
Виходячи з даної методики розрахунку, спробуємо обчислити штрафні (фінансові) санкції за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на умовному прикладі.
Приклад 1 |
|
При перевірці підприємства (період IV квартал 2008 р. – ІІІ квартал 2009 р.) в лютому 2010 р. було встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток: IV квартал 2008 р. – 12000,00 грн.; І квартал 2009 р. – 26000,00 грн. ІІ квартал 2009 р. – 0 грн.; ІІІ квартал 2009 р. – 0 грн. |
|
Період, у якому встановлено заниження
|
Період, у якому надійшло повідомлення-рішення
|
Сума заниження
|
Розрахунковий розмір штрафу
|
Граничний розмір штрафу
|
|
І квартал 2009 р.
|
І квартал 2010 р.
|
12000
|
12000 х 10 : 100 х 5 = 6000,00
|
|
|
ІІ квартал 2009 р.
|
І квартал 2010 р.
|
26000
|
26000 х 10 : 100 х 4 = 10400,00
|
|
|
Разом
|
|
38000
|
16400
|
38000 х 50 % = 19000,00
|
Штраф було розраховано щодо кожної недоплати окремо, а граничний розмір розраховано із сукупної суми занижених зобов'язань.
Таким чином, розрахована сума штрафу (16400,00 грн.) не перевищує його граничний розмір (19000,00 грн.) та не менша за 10 НМДГ (170,00 грн.), тобто саме ця сума має бути стягнута з підприємства.
За цією методикою проводиться розрахунок штрафних санкцій і за іншими податками, де податковим періодом є місяць, – ПДВ, земельний та фіксований сільськогосподарський податок.