За скоєння податкових правопорушень чинним законодавством України передбачена адміністративна, кримінальна та фінансова відповідальність. У випадку, що розглядається, йдеться саме про адміністративну відповідальність бухгалтера.
Аби визначити межі відповідальності нового бухгалтера, спочатку з'ясуємо, що взагалі мається на увазі під адміністративним правопорушенням і які передбачені підстави для притягнення фізичної особи до відповідальності за таке правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі – КпАП) «адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення (складу злочину) є єдиною підставою для залучення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Фахівці інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби (далі – ІДД ДПС) поділяють зазначену вище думку (див. «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ» № 8'2009).
Таким чином, для правильної відповіді на поставлені запитання необхідно розглянути окремо кожну ситуацію та з'ясувати, чи є в діях нового бухгалтера ознаки правопорушення. Зауважимо, що за всі перераховані вище правопорушення на головного бухгалтера, як посадову особу, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КпАП). У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Отже, при застосуванні адміністративних стягнень важливо визначити, про яке саме правопорушення йдеться – разове чи триваюче.
Відповідно до чинного законодавства звітність з податку на прибуток складається наростаючим підсумком, а з податку на додану вартість – може включати дані попередніх періодів. Тобто податкова декларація із зазначених податків за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників попередніх базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків).
Показники базових податкових періодів, що дорівнюють кварталу, півріччю, року, формуються на підставі даних бухгалтерського обліку за відповідний період. Тому належне ведення обліку доходів та витрат у конкретному періоді є запорукою правильного складання податкових декларацій. І навпаки, неналежне ведення або відсутність обліку доходів та витрат призводить до порушення правил формування податкової звітності.
Порушення порядку ведення податкового обліку у зв'язку з неналежним веденням обліку доходів та витрат (бухгалтерського обліку) відбувається в конкретному податковому періоді. Порушення вважається скоєним у момент складання та подання бухгалтером податкової звітності за відповідний період. Якщо в наступному періоді він знову неправильно веде облік доходів та витрат і, як результат, неправильно складає податкову звітність (не беручи до уваги показники попереднього періоду), це вже вважається новим правопорушенням. Воно може бути або тотожним попередньому правопорушенню, або зовсім іншим. Неодноразове скоєння тотожних правопорушень слід розглядати як триваюче.
Проте у листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 ДПАУ висловила альтернативну думку щодо класифікації порушень:
«...адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці від дня його виявлення. До перших відносяться правопорушення, які носять разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів і державних цільових фондів тощо), а до триваючих правопорушень податкового законодавства – правопорушення, які протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення, пов'язані з обчисленням податків, платежів і внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів)».
Таким чином, особливість складання зазначених вище податкових декларацій (наростаючим підсумком) не впливає на такі кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, як триваюче або разове правопорушення.
Отже, новий бухгалтер несе відповідальність лише за той податковий період, в якому він приступив до своїх посадових обов'язків, і лише за ті данні, які формувалися ним безпосередньо. За показники попередніх періодів, які беруться для розрахунку наростаючим підсумком та відображаються у декларації за 9 місяців, новий бухгалтер відповідальності не несе, оскільки відсутня такі ознаки даного правопорушення, як суб'єкт та суб'єктивна сторона.
На нашу думку, у даному випадку, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1631 КпАП, є попередній бухгалтер. Крім того, він є спеціальним суб'єктом – посадовою особою.
Згідно зі ст. 14 КпАП «посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків».
До службових обов'язків нового бухгалтера, на думку автора, не входить перевірка бухгалтерського та податкового обліку попередніх періодів, а тому в його діях немає ознак протиправного діяння. Хоча ДПАУ має іншу думку з цього приводу, вона викладена у листі від 18.09.2009 р. № 11305/5/23-4018/462. Але зауважимо, що висновки, зроблені ДПАУ, відрізняється від переконань фахівців ІДД ДПС, про які згадувалося вище.
Відповідальність за неподання платіжних доручень за серпень за податками, термін сплати яких настав у серпні, на нашу думку, несе попередній бухгалтер. Навіть якщо порушення зафіксовано у жовтні під час перевірки ДПІ, тобто після звільнення попереднього бухгалтера (ст. 1632 КпАП). Але таке порушення не є триваючим, тому адмінстягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Тобто на початку жовтня ДПІ ще може встигнути застосувати адмінстягнення до попереднього бухгалтера.
Відповідальність за неперерахування ПДФО при виплаті заробітної плати за серпень, на нашу думку, несе вже новий бухгалтер. Адже це його технічний обов'язок, незважаючи на те, що безпосереднє нарахування вказаного податку здійснив попередній бухгалтер (ст. 1634 КпАП). Таке порушення також не є триваючим, тому адмінстягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Тобто за результатами перевірки ДПІ може застосувати адмінстягнення до нового бухгалтера.