Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю встановлено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р. № 15-93. Відповідно до цього Декрету Національний банк України (НБУ) є головним органом валютного контролю, що:
- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;
- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Ст. 44 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 р. № 679-XIV встановлено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції НБУ, зокрема, належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Також слід зазначити, що ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Питання припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог регулюється ст. 601 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Обмеження щодо такого зарахування визначено у ст. 602 ЦКУ.
Крім того, припинення зобов'язань дозволено також Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, відповідно до п. 1.11 якої експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:
– вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
– вимоги однорідні;
– строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
– між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Але слід зазначити, що протягом тривалого часу НБУ видає постанови щодо врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України. На цей час чинною є постанова від 13.12.2016 р. № 410, згідно з п. 4 цієї постанови уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
– в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора / російських рублях (незалежно від суми операції);
– в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 доларів США).
Слід відзначити, що хоча у Постанові № 410 вводиться заборона зняття операцій про припинення зобов'язань з валютного контролю уповноваженими банками, у своїх листах НБУ забороняє взагалі проведення операцій зарахування зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта), оскільки це призведе до порушення вимог законодавства України (лист від 07.05.2014 р. № 28-315/21897), чим втручається у сферу цивільного законодавства.
Судова практика має рішення, прийняті на користь суб'єктів господарювання (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016 р. у справі № К/800/35729/14, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 р. у справі № 826/9700/16 (підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 р.), але ці рішення стосуються операцій, які здійснювалися до впровадження НБУ відповідних обмежень. В ухвалі від 27.10.2016 р. наголошується: що стосується функцій банків стосовно зняття експортних операцій з валютного контролю, слід зазначити, що вказані положення підзаконних актів НБУ також не обмежують сторін зовнішньоекономічних угод у визначенні форми розрахунків та їх проведенні, у тому числі шляхом зарахування, право на що для сторін контрактів визначено законами України. Вказані норми підзаконного акта також не містять заборони сторонам зовнішньоекономічних контрактів визначати форму розрахунків та здійснювати розрахунки, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, суб'єкти зовнішньоекономічних відносин мають право на зарахування зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, але уповноважений банк таку операцію з валютного контролю не зніме.