Взаєморозрахунок шляхом зарахування зустрічних однородних вимог

Будьте внимательны: в законодательство могли быть внесены изменения! В этой статье приведены ссылки на законодательство, актуальное на май 2017 г.

Підприємство "А" (платник податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ) має зобов'язання на сплату послуг з просування товару перед підприємством "Б" (платник податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ). Водночас підприємство "Б"; має зобов'язання перед підприємством "А" за реалізований товар. Чи можна у такій ситуації провести взаєморозрахунок шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та яким чином відобразити його в обліку?

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто підприємство "А" має узгодити одночасне припинення своїх зобов'язань за договором отриманих послуг з просування товару та зобов'язань підприємства "Б" перед ним за договором постачання товару за умови виконання таких ознак (визначені у Коментарях до ЦКУ юристів Одеської національної юридичної академії):

• зустрічність – сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником у іншому зобов'язанні;

• однорідність вимог – гроші;

• "дозрілість" вимог – строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або термін не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

• ясність вимог – між сторонами немає спірних відносин.

Ст. 602 ЦКУ визначено випадки, коли не допускається зарахування зустрічних вимог, у тому числі у випадках, установлених договором або законом.

Залік зустрічних вимог може бути оформлений шляхом укладання угоди чи акта про зарахування зустрічних однорідних вимог.

№ з/п
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
Підприємство А
1
Отримано послуги з просування товару від підприємства "Б"
281, 92
631
2
Нараховано податковий кредит
641
631
3
Визнано доходи від реалізації товару підприємству "Б"
361
702
4
Нараховано податкові зобов'язання щодо реалізованого товару
702
641
5
Списано балансову вартість товару
902
281
6
Визначено фінансовий результат
791
902
702
791
7
Зараховано розрахунки
631
361
Підприємство Б
1
Отримано товари від підприємства "А"
281
631
2
Нараховано податковий кредит
641
631
3
Визнано доходи від реалізації послуг підприємству "А"
361
703
4
Нараховано податкові зобов'язання щодо реалізованих послуг
703
641
5
Списано собівартість послуг
903
231
6
Визначено фінансовий результат
791
903
703
791
7
Зараховано розрахунки
631
361

Відповідно до п. 192.1 ПКУ суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. У випадку якщо умови договору купівлі-продажу не виконано (після здійснення відвантаження товару або надання послуги оплату їх вартості не здійснено) і сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, тобто не відбувається повернення товарів/послуг, то підстави для коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту відповідно до ст. 192 ПКУ не виникають.

ПКУ також не містить вимог щодо коригування фінансового результату до оподаткування залежно від виду розрахунків між платниками податків.

Ольга БуркунАудитор АФ «Курсор-Аудит»
Rate this post:

Add comment