Після 01.01.2015 р. порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регулюється п. 57.11 ПКУ (замість п. 153.3 ПКУ в попередній редакції), яким передбачено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Крім випадків, передбачених пп. 57.11.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.
Таким чином, якщо ПрАТ приймає рішення про виплату дивідендів на користь ТОВ, воно повинно нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за правилами, встановленими абз. 2-6 пп. 57.11.2 ПКУ.
Але слід зауважити, що згідно з п. 9 підр. 4 р. ХХ ПКУ у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Тобто вказана норма стосується визначення суми та порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток. На наш погляд (хоча можлива інша думка податківців), це стосується також інших правил, в тому числі тих, що стосуються авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.
До речі, нагадаємо, що нова редакція п. 57.1 ПКУ, в тому числі, не передбачає припинення сплати авансових внесків з податку на прибуток, якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансові внески у другому – четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому ПКУ.
Отже, у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., норми п. 57.1 ПКУ щодо авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів включали наступне:
|
«На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. |
|
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення». |
Посилання на п. 153.3 ПКУ в даному випадку, на нашу думку, слід читати як посилання на п. 57.11 ПКУ.
При цьому, якщо дивіденди сплачуються за результатами попередніх років, п. 57.11 ПКУ додатково вимагає:
|
«Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті». |
Сума виплачених дивідендів не є витратами, бо дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» до складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) (п. 7). При цьому доходи у вигляді дивідендів визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату (п. 21).
Але П(С)БО 15 не поширюється на доходи, пов'язані з дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються за методом участі в капіталі. Такі операції регулюються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».
Тобто, якщо фінансові інвестиції у ТОВ обліковуються за методом участі в капіталі та річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, то згідно з пп. 140.4.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування у нього зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та у вигляді дивідендів, які підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку.