Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Підпунктом 14.1.191 ПКУ визначено, що постачанням товарів є будь-яке передання права на розпоряджання товарами як власник, у т.ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. "а" п. 185.1 ПКУ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у т. ч. операції з передання права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передання банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюються як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, він зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначає ДФСУ в листі від 29.12.2016 р. № 28449/6/99-95-42-03-15, для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об'єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п. 193.1 ПКУ ставки податку встановлюються від бази оподаткування. У ст. 189 ПКУ наведено особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках.
Так, відповідно до п. 189.15 ПКУ в разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. Тут же визначено, що в разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Слід звернути увагу, що наведена вище норма працює одночасно з іншою - згідно з другим абзацом п. 197.12 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
Таким чином, для заставодавця ціна постачання, а для банка - ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ, з чого випливає, що заборгованість погашається на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., тобто базою оподаткування є 83333,33 грн.