При класифікації витрат на запасне колесо насамперед слід враховувати умови його придбання.Якщо колесо та автомобіль були придбані одночасно(тобто колесо входило у комплект авто, що вказано в паспортних даних автомобіля), то колесо класифікується як основний засіб у складі автомобіля і оприбутковується у бухобліку за загальновстановленими нормами.Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мін'юсту та Фонду держмайна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, комплектність колісного транспортного засобу – це перелік складників та опцій, що відповідають специфікаціям виробника колісного транспортного засобу. При цьому згідно з п. 2.1 Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. № 488, комплект коліс – це кількість коліс колісного транспортного засобу з пневматичними шинами, що передбачена виробником, зокрема із запасними колесами.
Нормативним документом, який регулює відображення в бухобліку операцій з основними засобами, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92. Згідно з п. 7 цього Положення придбаний автомобіль зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю. При цьому одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, тобто автомобіль. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), у бухгалтерському обліку витрати на придбання автомобіля відображаються за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Після введення в експлуатацію автомобіль відображається за дебетом субрахунку 105 «Транспортні засоби».
У податковому обліку автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, що призначаються для використання у господарській діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, вартість яких становить понад 1000 грн., згідно з пп. 8.2.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток) належать до основних фондів групи 2.
Порядок формування витрат на придбання основних фондів встановлений пп. 8.4.1 Закону про прибуток. Згідно з цим порядком платник податку має збільшити вартість основних фондів відповідної групи (у даному випадку групи 2), що амортизуються за нормою 10 %, на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого ПДВ, у разі коли платник податку на прибуток зареєстрований платником ПДВ.
Якщо ж запасне колесо придбавалося не одночасно з автомобілем, який уже використовувався у господарській діяльності підприємства, то воно розцінюється як запасна частина до автомобіля.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України» від 18.03.2004 р. № 1624-IV запасні частини – це частини, виготовлені за погодженим з виробником автомобіля або мотоцикла комплектом документів, призначені для застосування у складі цього автомобіля або мотоцикла на випадок необхідності здійснення заміни вузла, агрегату або окремих деталей цього автомобіля або мотоцикла в разі його ремонту чи технічного обслуговування.
Зауважимо, що зазначений Закон втратив чинність. Але з огляду на те, що інших нормативних визначень цього терміну немає, наведене визначення може бути застосоване, оскільки воно не суперечить чинному законодавству.
Облік запасних частин ведеться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246 (далі – П(С)БО 9). Згідно з п. 8 П(С)БО 9 придбані запасні частини зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів є собівартість запасів. Перелік витрат, що входять до складу собівартості запасів, наведено у зазначному вище пункті П(С)БО 9.
Відповідно до Інструкції № 291 у бухгалтерському обліку витрати на придбання запасних частин відображаються за дебетом субрахунку 207 «Запасні частини». Як зазначалося вище, запасні частини використовуються для технічного обслуговування або ремонту автомобіля. Порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів встановлений нормами Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі – Положення № 102).
Згідно з п. 1.3 Положення № 102 технічне обслуговування – це комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування.Переліки операцій з технічного обслуговування автомобільного транспорту наведено у додатках А, Б, В до Положення № 102. Якщо операція не передбачена цими переліками, вона не належить до технічного обслуговування автомобіля та розглядається як ремонт.
Відповідно до Положення № 102 розрізняють поточний та капітальний ремонт транспортних засобів.
Поточний ремонт – це ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин (може виконуватись за заявкою або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).
Поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатами діагностування технічного стану дорожньо-транспортного засобу або за наявності несправностей і призначений для забезпечення або відновлення його роботоздатності.
Капітальний ремонт – ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. Капітальний ремонт виконується за потребою згідно з результатами діагностики технічного стану і призначений для продовження строку експлуатації дорожньо-транспортних засобів.
У бухгалтерському обліку витрати на поточний ремонт основних засобів (легкового авто) згідно з П(С)БО 16 «Витрати» включаються до адміністративних витрат поточного періоду, спрямованих на обслуговування та управління підприємством. Зазначена операція відображається записами на рахунках Дт 92 Кт 207 на суму використаних для ремонту запасних частин.
Оскільки автомобільний транспорт відповідно до пп. 8.2.2 Закону про прибуток належить до основних фондів групи 2, у податковому обліку будь-який ремонт автомобілів (як поточний, так і капітальний) згідно з п. 8.7 Закону про прибуток розглядається як поліпшення основних фондів.
Підпунктом 8.7.1 Закону про прибуток передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду включити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, яка не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп і таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.
Таким чином, за винятком вищезазначеного 10 %-го обмеження, витрати на поточний і на капітальний ремонт автомобіля (у тому числі вартість запасних частин) не включаються до складу валових витрат, а підлягають амортизації за нормами, встановленими п. 8.6 Закону про прибуток для основних фондів групи 2.
Щодо ПДВ, то, оскільки запасне колесо є запасною частиною, що використовується для ремонту легкового автомобіля, то згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) немає жодних обмежень стосовно нарахування податкового кредиту, якщо такі запаси придбані у платника ПДВ та підтверджені податковою накладною, виписаною у законодавчо встановленому порядку та використовуються у господарчій діяльності підприємства (пп. 7.2.6 та пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).
Якби колесо було придбане у комплекті з легковим автомобілем та було складовою його вартості згідно з паспортними даними на авто, тоді потрібно було б застосовувати обмеження, встановлене абз. 2 пп. 7.4.2 Закону про ПДВ, а саме сума ПДВ при придбанні легкового автомобіля не включалася б до складу податкового кредиту з ПДВ.