Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI (далі – Закон № 5073) благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 12 Закону № 5073 встановлено, що засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права. Засновники благодійних організацій або уповноважені ними особи приймають рішення про утворення благодійних організацій, затверджують їх установчі документи та склад органів управління та приймають інші рішення, пов'язані з утворенням та державною реєстрацією благодійних організацій. Благодійні товариства та благодійні фонди можуть мати, крім засновників, інших учасників, що вступили до їх складу в порядку, встановленому статутами таких благодійних товариств або благодійних фондів.
Установчі документи благодійної організації повинні містити, в тому числі:
• органи управління благодійної організації, їх склад, компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень;
• порядок призначення, обрання або затвердження членів органів управління благодійної організації, крім вищого органу управління благодійного товариства та благодійного фонду, їх заміщення, зупинення їх повноважень, припинення їх повноважень (відкликання).
При цьому згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
Таким чином, якщо фізичні особи, в тому числі рядові члени фонду, яких обирає фонд для виконання завдання згідно з проектом, не є найманими працівниками фонду та не є членами керівного органу (управління) благодійного фонду, перелічені у пп. 170.9.1 ПКУ витрати є доходом таких платників податку – фізичних осіб, оскільки їх поїздка для виконання завдання не є відрядженням. Відповідно до п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника.
Такі завдання можуть виконуватись на підставі цивільно-правових угод, наприклад, доручення. Дохід (винагорода та компенсація витрат) фізичної особи, отриманий за цивільно-правовими угодами, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ.