Здійснити оформлення передачі частини нежитлового приміщення можливо шляхом укладання договору позички або договору найму (оренди). При цьому для дотримання вимог чинного законодавства щодо платної основи договору найму в договорі необхідно визначити умовну орендну плату, наприклад, у розмірі 1 грн.
Правові основи позички та найму, в тому числі вимоги до укладання даних договорів, визначено у гл. 60 ЦКУ та гл. 58 ЦКУ відповідно. Вказані норми ЦКУ не містять зобов'язань щодо зазначення у договорах позички або оренди вартості об'єкта, що передається.
Так, згідно з п. 8 П(С)БО 14 "Оренда" об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291 (далі - Інструкція № 291), прийняті в оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані оборотні активи" за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, про що зазначається у договорі операційної оренди.
Нормами чинного законодавства не регламентовано порядок визначення вартості об'єкта оренди для його відображення в договорі, крім об'єктів державної та комунальної власності.
Звернемо увагу, що за своєю суттю договір позички практично тотожний договору найму (оренди), за виключенням "безоплатності" першого та "платності" другого. Що стосується змісту договору позички, то відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦКУ до такого договору застосовуються положення гл. 58 "Оренда" ЦКУ.
Отже, для відображення в обліку інформації щодо об'єктів, отриманих у безоплатне користування (позичку), можливо використовувати вищевказані норми П(С)БО 14 "Оренда" та Інструкції № 291.
Таким чином, сторони за договором позички або оренди можуть вказати в договорах погоджену вартість об'єкта, що передається для його подальшого обліку, в тому числі нижчу за ринкову, у зв'язку з відсутністю прямої заборони.
Крім того, сторони договору можуть домовитись про проведення незалежної оцінки частини нежитлового приміщення, що передається у користування.
Наголосимо, що зазначення в договорі ринкової вартості переданого об'єкта не впливає в подальшому на визначення розміру збитків від розкрадання, псування, іншого пошкодження переданої частини нежитлового приміщення у разі виникнення такої ситуації, адже згідно з п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Таким чином, сторони можуть зазначити у договорі вартість будівлі на свій розсуд.