Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі – Закон № 889), згідно із ст. 2 якого нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, є платником податку з доходів фізичних осіб.
Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону № 889, згідно з яким доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.
Відповідно до п. 1.20.1 Закону № 889 фізична особа – іноземець може самостійно визначити власний резидентський статус у разі обрання основного місця проживання в Україні.
Для цього фізичній особі – іноземцю необхідно подати письмову заяву до податкового органу за місцем проживання в Україні з проханням вважати її резидентом для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб у поточному році (звітному податковому періоді).
Чинним на сьогодні роз'яснювальним документом з цього приводу є лист ДПАУ від 10.06.2010 р. № 11318/7/17-0717, в якому зазначено, що для одержання Повідомлення про самостійне визначення іноземцем статусу резидента України він (його уповноважена особа) має звернутися до податкового органу за місцем свого проживання в Україні, зареєстрованим відповідно до законодавства.
Відповідно до ч 1 ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV:
|
«Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово». |
При цьому згідно з Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13 вересня 2001 року № 2681-III:
|
«Постійне місце проживання – це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом)». |
Необхідна інформація щодо документального підтвердження місця проживання фізичної особи – іноземця в Україні, на нашу думку, може складатися з таких документів: посвідки про постійне або тимчасове проживання в Україні, документ, що посвідчує отримання статусу біженця чи притулку в Україні, реєстрація на території України паспортного документа, договір купівлі-продажу будинку (квартири), договір оренди будинку, квартири, іншого приміщення, придатного для проживання, договір дарування житла, лист власника приміщення (орендодавця) про згоду на проживання у приміщенні відповідної фізичної особи тощо.
Наказом ДПАУ «Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи – іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою – іноземцем резидентського статусу» від 05.10.2004 р. № 581 (далі – Наказ № 581) для забезпечення виконання норм Закону впорядковано діяльність працедавців щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства і затверджено примірні форми Заяви фізичної особи – іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення резидентського статусу фізичною особою – іноземцем.
Як витікає з листа ДПАУ від 14.06.2010 р. № 6817/17-0716; 11557/7/17-0717, при зверненні зазначених іноземних громадян до податкових органів за одержанням статусу резидента України, вони мають надати, зокрема, але не виключно: копію паспорта з відміткою про право постійного проживання в Україні та копію посвідки на постійне проживання в Україні; довідку з ЖЕКу за ф. № 3 про термін та місце проживання і склад сім'ї та копії документів, що підтверджують родинні зв'язки з членами сім'ї (за їх наявності); копію договору купівлі-продажу (інший документ на право власності) житла, що визначене як постійне місце проживання в Україні, довідка від працедавця про період працевлаштування та доходи, нараховані (виплачені, надані) іноземцю в минулому та поточному роках; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Повідомлення (довідка), передбачена Наказом № 581, має видаватися податковим органом у разі документального підтвердження іноземцем наявних в нього підстав для набуття статусу резидента України (наприклад, проживання в Україні понад 183 дні протягом календарного року).
З податкового періоду (місяця), в якому видано вказане повідомлення (довідка), іноземець набуває статусу резидента України і доходи, одержані ним від працедавця за виконання трудової функції (заробітна плата) оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом за ставкою п. 7.1 Закону № 889 (тобто 15 %).