Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то згідно з пп. «а» п. 209.11 ПКУ на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство повинно визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.
При цьому п. 209.6 ПКУ визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. В тому числі визначено, що з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Вказаний Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг є додатком 9 до Декларації з податку на додану вартість (наказ Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678).
Тобто суб'єкт спеціального режиму оподаткування самостійно визначає, коли його операції призводять до переходу на загальний порядок оподаткування з ПДВ та подає відповідну заяву.
Згідно з п. 209.12 ПКУ контролюючим органом сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли:
а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;
б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах;
в) щодо підприємства прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.
За наявності підстав, визначених у підпунктах а) та б), сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.
Ознаки, за наявності яких суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен перейти на загальний порядок оподаткування з ПДВ, визначені також у п. 6.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26 (далі – Положення № 26). Зокрема, контролюючий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим п. 209.6 ПКУ.
Щодо одночасного застосування всіх норм ст. 209 ПКУ з метою визначення права платника податку перебувати на спецрежимі з ПДВ йдеться також у п. 6.11 Положення № 26.
Таким чином, як платником податку, так і контролюючим органом, з метою визначення права платника податку бути суб'єктом спеціального режиму з ПДВ, норми ст. 209 ПКУ застосовуються з одночасним урахуванням всіх визначених цією статтею правил, в тому числі питома вага у всіх випадках розраховується без урахування у складі основної діяльності сільськогосподарського підприємства оподатковуваних операцій з постачання основних фондів.