Студент на предприятии

Розглянемо вищенаведені запитання послідовно.

1. Відповідно до норм Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21 Конституції). Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції).

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини у галузі трудового права, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП). Відповідно до норм ст. 21 КЗпП Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що студенти ВНЗ мають рівні з усіма громадянами України права на працю. А чинне законодавство не встановлює жодних обмежень щодо їх працевлаштування.

2. Чинне законодавство у галузі пенсійного забезпечення та соціального страхування не містить особливих умов щодо оподаткування заробітної плати студентів ВНЗ. Працюючі студенти є найманими робітниками—застрахованими особами, із заробітної плати яких сплачуються усі передбачені законодавством обов'язкові платежі на загальних підставах.

3. Основним нормативним документом, що регулює питання оподаткування доходів громадян (ПДФО), є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі — Закон про ПДФО).

Відповідно до норм пп. 4.2.1 Закону про ПДФО до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Закон про ПДФО не містить норм щодо невключення доходів у вигляді заробітної плати студентів ВНЗ до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Таким чином, доходи студентів ВНЗ, отримані у вигляді заробітної плати, включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу на загальних підставах.

Однак відповідно до Закону про ПДФО у студентів ВНЗ є певні переваги, а саме, згідно з пп. 6.1.2«е» Закону про ПДФО вони мають право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної за правилами пп. 6.1.1 Закону про ПДФО, тобто її розмір складає на сьогодні — 386,25 грн. на місяць. При цьому звертаємо увагу на те, що пп. 6.1.2 Закону про ПДФО не встановлює обмежень щодо форми навчання студента (денна, вечірня, заочна).

Підтвердження цьому можна знайти у листі ДПАУ від 06.07.2004 р. № 12428/7/17-3117.
Проте необхідно враховувати, що відповідно до пп. 6.3.3 Закону про ПДФО податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів студента, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця стипендію, що виплачується з бюджету.

Склад та порядок надання документів при застосуванні податкової соціальної пільги регламентовані постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035 (далі — постанова № 2035).
Згідно з п. 12 постанови № 2035 для отримання пільги подається заява про застосування податкової соціальної пільги за формою, встановленою наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461 (далі — Заява).

Подання роботодавцю документального підтвердження факту навчання громадянина у ВНЗ та факту неотримання таким студентом стипендії з бюджету постановою № 2035 не передбачено.
Тому, на нашу думку, студентам-робітникам, які мають підстави на отримання пільги згідно з пп. 6.1.2 Закону про ПДФО, необхідно надати своєму працедавцю Заяву, а також довідку з навчального закладу (в довільній формі) про те, що він дійсно є студентом ВНЗ і не одержує стипендію з бюджету.