Основними нормативними документами, якими регулюються вказані у запитанні взаємовідносини, є Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) та Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Відповідно до ст. 75 КЗпП щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні. Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки.
Статтею 6 Закону про відпустки передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Промислово-виробничому персоналу вугільної промисловості надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджено постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346 (далі — Порядок № 346).
Згідно з п. 1 Порядку № 346 право на щорічну основну відпустку мають керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з установами, організаціями, підприємствами (далі — установи) незалежно від форм власності та їх галузевої належності.
Тривалість відпусток педагогічних працівників встановлена додатком до Порядку № 346, а саме:
- директор, директор (завідувач) філії, заступник директора, що не виконують педагогічної роботи в цьому професійно-технічному навчальному закладі, — 42 дні;
- викладач та педагог професійного навчання — 56 днів.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98 (далі — Закон № 103) законодавство України в галузі професійно-технічної освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів і установ професійно-технічної освіти.
Зазначений у запитанні НКК має ліцензію на здійснення діяльності з надання освітніх послуг на рівні кваліфікаційних вимог: «курсового професійного технічного навчання, перепідготовки», тому вважається закладом освіти незалежно від підпорядкованості.
Згідно з положеннями Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963, та Закону № 103 до складу педагогічних працівників, зокрема, відносяться керівники, викладачі та інші працівники професійно-технічної освіти, які беруть участь у виховному процесі.
Що стосується норм галузевих та колективних угод, то відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Враховуючи усе вищевикладене, вважаємо, що співробітники НКК, а саме керівники, викладачі та інші працівники професійно-технічної освіти, які беруть участь у виховному процесі, мають право на відпустку, встановлену законодавством для педагогічних працівників, — 42 та 56 календарних днів.
Надання цим категоріям працівників відпусток менших за встановлені терміни є грубим порушенням чинного законодавства та конституційного права людини на відпочинок.