Відповідно до змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. № 72-VIII, ст. 39 ПКУ викладена в новій редакції.
Так, згідно з пп. 39.2.1.1 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, які впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами;
б) господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.
Хоча пп. 39.1.4 ПКУ передбачено, що встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Далі, тільки у пп. 39.5.5.5 ПКУ, де йдеться про те, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику, розглядає заяву платника податків протягом 15 робочих днів з дня її отримання та за результатами розгляду приймає одне з наведених у цьому підпункті рішень, передбачено, що коли контролюючим органом встановлено, що таке пропорційне коригування є необґрунтованим та призвело до заниження податкових зобов'язань або завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, від'ємного значення об'єкта оподаткування, платника податків може бути притягнуто до відповідальності в порядку, передбаченому ст. 123 цього Кодексу.
Тобто на сьогодні ст. 39 ПКУ не містить переліку контрольованих операцій для цілей нарахування податку на додану вартість.
Таким чином, якщо перелік, наведений у пп. 39.2.1.1 ПКУ, може бути застосований до податку на додану вартість, орендні операції між ПрАТ та ТОВ не є контрольованими, навіть якщо вони є пов'язаними особами.