Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).
При проведенні в бухгалтерському обліку операцій з обслуговування позики від нерезидента первинним документом є зареєстрований відповідно до вимог законодавства договір про надання позики, в якому, зокрема, встановлюються сума, валюта, строк позики, розмір процентної ставки, комісій, неустойки, інших встановлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування позикою (п. 1.11 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 р. № 270 (далі – Положення № 270). Після закінчення строку договір, на нашу думку, не може вважатися первинним документом, на підставі якого можуть нараховуватися проценти за користування позикою.
Відповідно до п. 2.1 Положення № 270 зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших встановлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору.
Таким чином, для продовження можливості нарахування в бухгалтерському обліку процентів за користування позикою після закінчення дії договору позики, резиденту – юридичній особі, на нашу думку, необхідно укласти з нерезидентом-позикодавцем додаткову угоду (зміни до договору позики) та зареєструвати її в Національному банку України.