Mail Home

Списання невиплачених дивідендів як безнадійної заборгованості

Вторник, 7 июля 2015 г.
Просмотров: 3999
Рубрика: Вопрос-ответ   Тема: ,

Будьте внимательны: в законодательство могли быть внесены изменения! В этой статье приведены ссылки на законодательство, актуальное на январь 2015

Підприємство на загальній системі оподаткування в 2010 році нараховує дивіденди акціонерам, частина акціонерів їх не отримала до цього часу, чи можна невиплачені дивіденди списати як безнадійну кредиторську заборгованість?

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки та застосовується до більшості правовідносин. В деяких випадках позовна давність може бути скороченою до 1 року (ст. 258 ЦКУ). На деякі види правовідносин позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦКУ).

Тобто для суперечок, пов'язаних з виплатою дивідендів, подібних виключень не передбачено, тому для них застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Перебіг строку позовної давності відповідно до ст. 253 ЦКУ починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦКУ).

Порядок виплати дивідендів акціонерам акціонерних товариств (далі - АТ) визначено у Законі України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. № 514-VI (далі — Закон № 514).

Дивіденди — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка виплачується акціонеру в розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Щоб встановити, коли починається перебіг позовної давності, перед усім необхідно коротко розглянути порядок затвердження та виплати дивідендів акціонерного товариства, керуючись при цьому Законом № 514.

АТ виплачує дивіденди виключно грошовими коштами (ч. 1 ст. 30 Закону № 514).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону № 514, виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку. Виплата здійснюється на підставі рішення загальних зборів акціонерів у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (за простими акціями), та не пізніше 6 місяців після закінчення звітного року (за привілейованими акціями). Якщо ж чистий прибуток звітного року та/або нерозподілений прибуток минулих років відсутній (або його не вистачає), виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Наглядова рада АТ повинна визначати дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів в межах вищевказаного 6-місячного строку (ч. 4 ст. 30 та ч. 2 ст. 52 Закону № 514). Дата складання переліку осіб не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Керуючись цими моментами, а також ЦКУ, можна визначити початок перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦКУ по зобов'язанням з встановленим строком виконання, як у випадку з виплатою дивідендів (не пізніше 6 місяців по закінченню року або прийняття рішення загальними зборами), перебіг позовної давності починається після закінчення строку його виконання. Причому перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або виникнення події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦКУ).

Разом з тим обов'язком відповідно зі ст. 509 ЦКУ є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Обов’язковою умовою для початку перебігу строку позовної давності є порушення права акціонера (кредитора), тобто невиконання АТ (боржником) свого зобов'язання по виплаті нарахованих дивідендів або його виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Причому АТ (боржник) вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом (ст. 612 ЦКУ).

Тобто, якщо АТ виконані вищенаведені вимоги Закону № 514 (рішення про виплату дивідендів прийнято, їх сума відома, акціонера повідомлено та він звернувся за отриманням дивідендів), але дивіденди все ж не були виплачені у встановлені строки, то маються всі підстави для початку перебігу позовної давності: з дня, наступного за останнім днем виплати дивідендів (але не пізніше дня, наступного за останнім днем встановленого законодавством 6-місячного строку).

Початок перебігу строку позовної давності у всіх інших можливих ситуаціях при нарахуванні та виплаті дивідендів визначається індивідуально, в залежності від виду акцій, за якими виплачуються дивіденди, від наявності тієї або іншої події або умов (також необхідно прийняти до уваги обмеження по виплаті дивідендів, які вказані у ст. 31 Закону № 514).

Наприклад, можлива ситуація, коли акціонер повідомлений своєчасно про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, але не з'явився для їх отримання (не надав належні дані, які необхідні для виплати дивідендів). У цьому випадку акціонер буде вважатися таким, що прострочив зобов'язання (ст. 613 ЦКУ). Таким чином, в наведеній ситуації право акціонера не порушується, тому що АТ зробило все можливе, щоб виплатити дивіденди, і тому підстав для початку перебігу позовної давності немає.

Нарешті слід відзначити, що згідно з ч. 5 ст. 30 Закону № 514, у разі реєстрації акцій на ім'я номінального утримувача АТ у порядку, встановленому законодавством про депозітарну систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу (на підставі договору), який і забезпечує виплату дивідендів власникам акцій.

Таким чином, у разі початку перебігу позовної давності при виплаті дивідендів, по закінченню позовної давності, загальний строк якої встановлюється в 3 роки, сума невиплачених дивідендів списується як безнадійна кредиторська заборгованість та включається до складу доходів підприємства.

У тому випадку, коли позовна давність не настала, сума невиплачених дивідендів, на нашу думку, не може бути списана як безнадійна кредиторська заборгованість.

Таким чином, сума невиплачених дивідендів може бути списана як безнадійна кредиторська заборгованість лише у тому випадку, коли по невиплачених дивідендах почався перебіг та закінчився строк позовної давності.

Ольга Буркун

Аудитор АФ «Курсор-Аудит»


Оцените статью, пожалуйста:

twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru livejournal.ru yandex.ru