Згідно із ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
При цьому згідно з п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, здійснюється без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій діяльність з роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва. Граничний розмір річного обсягу таких розрахункових операцій з продажу товарів дорівнює 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).
Згідно з Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженим постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833, терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять». Відповідно до п. 6.19 цього ДСТУ торговельний об'єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розташований в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні або іншій некапітальній споруді та має приміщення для проведення торговельної діяльності, а п. 6.20 визначає магазин як торговельний об'єкт роздрібної торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам та надання їм торговельних послуг.
Таким чином, якщо граничний розмір річного обсягу таких розрахункових операцій з продажу товарів перевищує 75 тис. гривень, на нашу думку, при реалізації продукції власного виробництва в магазині, який розташований поза територією села, не можна якимось чином застосовувати п. 1 ст. 9 Закону № 265, тобто стверджувати, що розрахунки відбуваються в касі підприємства і тому реєстратор розрахункових операцій можна не застосовувати.