Згідно із ст. 65 ГКУ управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Положення про укладення трудового договору містяться у ст. 21 КЗпП, відповідно до якої:
|
«Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін». |
Як бачимо, власник підприємства може самостійно без найму керівника здійснювати управління власним підприємством: без доручення діяти від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади і місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формувати адміністрацію підприємства і вирішувати питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Трудовий договір при цьому не укладається, бо власник укладає договір з найманими працівниками, а сам з собою він його не укладатиме, бо нема в цьому ніякої потреби.
Таким чином, мова також може не йти про оплату праці – в даному випадку відсутнє нарахування заробітної плати, яка виплачується власником найманому працівнику, що перебуває у трудових відносинах з підприємством.
Це стосується як діяльності підприємства, так і його бездіяльності (повної зупинки діяльності), якщо власник не змінився та не відбулися зміни у статуті підприємства чи інших установчих документах, які дозволяли йому безпосередньо управляти підприємством.