Можливість застосування норми п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ платниками, що застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства

Пунктом 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пп. 200¹.3 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали.

Як встановлено п. 209.2 ПКУ, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, окрім декларації «0110» подають податкову декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого згаданою статтею (п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966).

Задекларовані суми податкових зобов'язань у рядку 25.2 декларації з ПДВ «0121»/«0122»/«0123» заносяться до особистого рахунку платника, що застосовує спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Як вбачається із роз'яснень податкових органів щодо адміністрування та відповідальності платників, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, які містяться у ресурсі «ЗІР», такі платники в частині задекларованих сум податкових зобов'язань у рядку 25.2 декларації з ПДВ «0121»/«0122»/«0123» несли повну відповідальність за повноту нарахування та своєчасність сплати сум зобов'язань відповідно до вимог ст. 50, 123, 126 ПКУ, бо відповідно до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 11, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

З наведеного вище можна дійти висновку, що нарахування за декларацією з ПДВ «0121»/«0122»/«0123» та перерахування сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок прирівнюється до нарахування за декларацією «0110» та перерахування до бюджету.

Тому, на наш погляд, і норми п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ мають бути застосовані до платників, що застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.