Mail Home

Особливості нарахування амортизації ОЗ та НМА у 2015 р.

Среда, 14 октября 2015 г.
Просмотров: 9130
Рубрика: Статья   Тема: , , ,

Будьте внимательны: в законодательство могли быть внесены изменения! В этой статье приведены ссылки на законодательство, актуальное на август 2015 г.

Які особливості нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів у 2015 році?

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ всі платники податку на прибуток поділяються на 2 категорії залежно від їх річного доходу:

– до платників податку на прибуток з малими доходами належать платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень. Такі платники податку можуть визначати об'єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ПКУ;

– до платників податку на прибуток з великими доходами належать платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень. Такі платники визначають об'єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень ПКУ;

В цій консультації будемо говорити про тих платників податку на прибуток, що не перейшли на бухгалтерський облік за міжнародними стандартами.

Під амортизацією ПКУ розуміє систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (пп. 14.1.3 ПКУ). При цьому основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 ПКУ).

Згідно із Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII з 01.09.2015 р. вартісний критерій в 2500 грн. замінюється на 6000 грн. Це буде стосуватись ТМЦ, придбаних після дати набрання чинності цим Законом.

Для порівняння наведемо визначення основних засобів в бухгалтерському обліку (П(С)БО 7 «Основні засоби»). Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Під нематеріальним активом в бухгалтерському обліку розуміють немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Визначення нематеріального активу, наведене в пп. 14.1.120 ПКУ, суттєво відрізняється від бухгалтерського. Згідно з ним нематеріальні активи – право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Як бачимо, податкове визначення фактично частково повторює класифікацію нематеріальних активів, наведену в пп. 138.3.4 ПКУ. Причому податкова класифікація повною мірою збігається з бухгалтерською (п. 5 П(С)БО 8).

Виходячи з норм пп. 134.1.1 ПКУ, платники податку з малими доходами можуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату, в тому числі й щодо амортизації ОЗ та НМА, тобто при розрахунку амортизації користуватись лише нормами П(С)БО. Платники податку з великими доходами зобов'язані робити такі коригування. У зв'язку з цим платники податку з малими доходами будуть визначати балансову (залишкову) вартість виходячи з бухгалтерської залишкової вартості, а платники податку з великими доходами повинні будуть керуватися вимогами п. 11 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, тобто балансова вартість їх основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст. 144-146 та 148 ПКУ в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Іншими словами, вони будуть використовувати податкову балансову вартість при розрахунку амортизації ОЗ та НМА в податковому обліку. Таким чином, у платників податку з високими доходами суми бухгалтерської та податкової амортизації щодо об'єктів, які були в експлуатації станом на 01.01.2015 р., не будуть збігатися.

Слід також зауважити можливість проведення перегляду вартості ОЗ станом на 31.12.2014 р. відповідно до норм, наведених в п. 146.21 ПКУ (в редакції до 01.01.2015 р.). Враховуючи те, що індекс інфляції за 2014 рік склав 129,4 %, ОЗ можна проіндексувати на коефіцієнт 1,149 ((124,9 - 10) : 100). При цьому проіндексованою повинна бути як вартість, що амортизується (застарілий пп. 14.1.19 ПКУ), так і сума накопиченої амортизації ОЗ. Цією можливістю варто скористатися платникам податку з великими доходами, тому що це дасть можливість амортизувати майже на 15 % більшу балансову вартість ОЗ. Платники податку з малими доходами також можуть провести індексацію своїх ОЗ, керуючись останнім абзацом п. 16 П(С)БО 7, згідно з яким первісна (переоцінена) вартість об'єкта основних засобів може бути збільшена на суму індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством, що має бути передбачено наказом про облікову політику.

Порядок нарахування амортизації (для платників податку з великими доходами) у 2015 році визначений ст. 138 ПКУ. Відповідно до п. 138.1 ПКУ платники податку з великими доходами повинні збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити його на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

При цьому платникам податку необхідно враховувати цілий ряд обмежень:

– амортизувати можна лише ті об'єкти, вартість яких перевищує 2500 гривень (6000 гривень з 01.09.2015 р.) (пп. 14.1.138 ПКУ);

– застосовувати слід лише методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 ПКУ). Нагадаємо, що п. 26 П(С)БО 7 встановлено такі методи амортизації ОЗ (крім інших необоротних матеріальних активів, для яких встановлені спеціальні два методи, передбачені п. 27 П(С)БО 7):

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів;

– не підлягають амортизації вартість гудвілу та витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів (пп. 138.3.2 ПКУ);

– слід звертати увагу на мінімально припустимі строки нарахування амортизації для ОЗ та НМА, встановлені пп. 138.3.3 та 138.3.4 ПКУ. При цьому для ОЗ у разі, коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Як бачимо, балансова вартість ОЗ на 01.01.2015 р. в бухгалтерському та податковому обліку майже завжди відрізняються одна від іншої з відомих причин. Але слід зазначити, що ПКУ не містить перехідних положень у вигляді «тимчасових різниць», якщо податкова балансова вартість для платників з малими доходами за аналогією з тими, що були встановлені на 01.04.2011 р. (та мали амортизуватись протягом трьох років). Тому, якщо таке сталося, і такі платники не бажають застосовувати різниці, встановлені не тільки ст. 138 ПКУ, але й ст. 139-140 Кодексу, вони повинні пожертвувати накопиченою податковою балансовою вартістю станом на 01.01.2015 р.

Ольга Буркун

Аудитор АФ «Курсор-Аудит»


Оцените статью, пожалуйста:

twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru livejournal.ru yandex.ru